Васька знову на вулиці. Вже втретє за своє недовге життя. Щось йому не везе…

Рижого вигнали. Знову. Вже третій раз за його недовге життя. Доля до нього була неласкава.

Лише рік минув, а він встиг пожити в трьох родинах. Ну, як пожити Спочатку його передавали, немов якийсь непотрібний предмет. А потім

Потім просто винесли за поріг, відійшли подалі від хати, опустили у сміттєвий бак і втекли. Щоб не знайшов дороги назад. А він і не шукав.

Він зрозумів одразу. По виразу обличчя того чоловіка. Дружина його дуже засмутилася, коли Рижий подряпав новий шкіряний диван.

Дуже дорогий. Вона й вирішила його долю. А чоловік? Що чоловік? Він завжди з нею погоджувався.

Взяв під пахву однорічного кота й поніс до смітника у сусідньому дворі.
Рижий навіть не кинувся за ним. Ні, не кинувся. Він побачив вирок у його очах і зрозумів.

Все марно. Хоч би попрощався, погладив, попросив вибачення А так

Немов сміття викинув.

Рижий зітхнув і почав шукати серед відходів щось їстівне, знайшов старі шматочки курки. Виліз із бака та сів поруч. Дивився на сонце.

Мружився, але не відводив погляду. Велике сяюче коло дарувало тепло. І йому це подобалося.

Це були останні промені. Літні, осінні, зимові. Невелике потепління. Лід на його шерсті почав танути.

Але в душі він залишився.

Вечір і ніч були люті. Після заходу сонця вітер і мороз взялися за свою справу.

Рижий кіт замерзав. Не знав, куди йти, де сховатися, тому
Знайшов купу сухих листків, заліз у них, згорнувся клубком. Спочатку було холодно, він тремтів, але потім

Потім, коли його руда шерсть задубіла від вітру з крижаною крупою, йому раптом стало тепліше, і тремтіння минуло. Якийсь голос усередині нашіптував лагідні слова.

Слова, що заколисували його, запрошували заплющити очі й забути про всі прикрощі.

«Згорнись ще, і спи. Спи, спи, спи» Він відчував тепло.

Тепло розливалося по його задубілому тілу.

Все так просто. Потрібно лише здатися і все скінчиться. Настане спокій. Підуть образи й біль.

Рижий зітхнув востаннє і погодився. Навіщо боротися? Зараз

Оцените статью
Счастье рядом
Васька знову на вулиці. Вже втретє за своє недовге життя. Щось йому не везе…