Перше Враження
Мамо, познайомся, це Олеся, промовив Дмитро з легким збентеженням, представляючи дівчину, яку привів додому так пізно.
Добрий вечір, відповіла Ганна, холодно окинувши несподівану гостю поглядом. Яка чарівна година для знайомства! Північ через пять хвилин
Я ж казала Дмитрові, що вже пізно, одразу виправдалася Олеся, але ж він мене слухає? Справжній упертий!
«Майстерно», подумала Ганна з гіркотою. «Вона виправдовується й малює його тираном. Не дуже ввічлива ця дівчина».
Заходьте, зікхнула вона, перш ніж піти до своєї кімнати без жодного слова.
Що вона могла зробити? Вигнати власного сина посеред ночі? Через якусь незнайомку? Якщо вони хочуть жити разом, нехай. Мати мусить захищати сина й відкривати йому очі. І Ганна зробить це швидко. Дмитро відправить свою дівчину туди, звідки вона прийшла, без жалю. Навіть з полегшенням!
Цілу ніч Ганна обдумувала план, як позбутися Олесі з квартири.
Ні, вона не проти шлюбу Дмитра. У тридцять років вже час заводити родину.
Але не з нею!
По-перше, вона значно молодша. Доказ того, що вітер у голові гуляє.
Дружина? Мати? Господиня?
По-друге, її поведінка говорить сама за себе: зявитися в гостях у такий час, навіть не вибачившись! Та ще й звинуватити її коханого сина без причини
І до того ж залишилася на ніч!
Це вперше, чи в неї так заведено?
Гаразд. Ганна просто її не любить.
Тому й Дмитро скоро почне відчувати те саме.
Навіщо марнувати на неї час?
План став непотрібним.
Олеся сама давала їй нагоду розставити всі крапки над «і».
Перший сигнал пролунав вже зранку.
Вона замкнулася у ванній на цілу годину.
Дмитро, безсилий, ходив по квартирі, все більше розлючуючись.
Сину, що не так? спитала Ганна з перебільшеною ніжністю. Дівчина прибирається, хоче тобі сподобатися
Але ж мені на роботу!
Постукай у двері, поясни, що вона не сама тут, запропонувала мати.
Ні, це незручно, буркнув він. Поговоримо пізніше. А ти, мам, не запізнишся?
Я? Ні. Я давно готова. Ось, спекла млинці. Іди снідай.
Я навіть не вмився!
Нічого, зробиш пізніше. А поки не марнуй час поїж добре, знадобляться сили на день.
Дмитро сів за стіл.
Саме тоді Олеся вийшла з ванної, з рушником на голові, сяюча.
Нарешті! скрикнув Дмитро, кинувшись до запотілого дзеркала.
Вмився наспіх, поголився, проковтнув млинець за три ковтки і, вже на порозі, кинув:
До вечора! Сподіваюся, ви знайдете спільну мову.
Дмитре! покликала Олеся. Ми ж хотіли забрати мої речі сьогодні.
Заберемо. Ввечері. Не сумуй! його голос уже лунав у сходах.
Ганна підвелася, закрила двері за сином, повернулася до Олесі й сухо спитала:
Тобі не соромно?
Ні, усміхнулася дівчина. А має бути?
Дмитро запізниться через тебе!
Не запізниться. Він, напевно, візьме таксі. Не хвилюйтесь, усе буде добре.
Як би там не було, запамятай: ти не сама тут. Якщо хочеш займати ванну на годину зранку вставай раніше. Добре, що сьогодні я не працюю.
Це більше не повториться, просто сказала Олеся. Вибачте.
Ганна роззявила рота. Вона очікувала сварки, а отримала
Ну, добре, буркнула вона, йдучи до ванної.
Перше, що впало їй у вічі нова тюбик зубної пасти, відкритий, хоча старий ще не закінчився.
Олесю, навіщо ти відкрила нову пасту?
Вона мені більше подобається.
Сподіваюся, ти принесеш свою? І свій шампунь?
Звичайно, пані Коваль
І свої рушники!
Принесу
Незважаючи на всі спроби розпочати сварку, Олеся не піддавалася. Вона з усім погоджувалася, чемно кивала, «брала до уваги» майбутні обовязки.
Без аргументів, Ганна перейшла у відкритий наступ.
Навіщо ти сюди прийшла?
Ми з Дмитром кохаємо одне одного
Звичайно, ти його любиш, такого хлопця! Але я не розумію: що він у тобі знайшов?
Я його не питала
А твої батьки?
Мама працює на швейній фабриці. Швачка.
А батько?
Я його ніколи не знала.
Зрозуміло. Дитина без батька. І як ти збираєшся бути хорошою дружиною для мого сина?
Я робитиму все можливе
Навіть якщо старатимешся, нічого не вийде. Мій син тебе не любить. Він просто так думає. Я його знаю! І він ніколи на тобі не одружиться! Навіщо? Ти вже й так у нього на гачку.
Він мене любить, прошепотіла Олеся, голос тремтів. Я впевнена.
Ти себе втішаєш. Думаєш, ти перша?
Ні але це не має значення
Не має? Він за тиждень від тебе втомиться! Ти його не варта! Що ти взагалі знаєш про розум?
Знаю. Але тут це слово не доречне.
А чому це
