Мені скоро 16 років і я вже дні рахую до моєї подачі документів на зміну імені. Це ім’я принесло мені купу нещасть й зн ущань від однолітків. Всі ж чудово розуміють, які асоціації викликає це жахливе ім’я. Лише моя мати досі вірить, що воно подібне до її улюбленого серіалу “Нещаслива доля кохання”. А моєму батькові взагалі було байдуже як мене називати, аби лише ч арка була повна й компанія весела.
Через це ім’я в школі зі мною ніхто не дружить, а хлопці лише показують пальцем й вигукують різні вульгарності. Я вже мрію про це 16-ти річчя і про закінчення школи. Нове ім’я собі обрала — буду Валентиною! І відтоді ніхто не ображатиме більше мене цих дурацьким прізвиськом.
Минулого року я дуже закохалась в одного хлопця й бачила симпатію в його очах, але він хотів потайки зі мною зустрічатись, бо його мати не хоче аби її син навіть просто гуляв з дівчиною, в якої ім’я як… ну самі знаєте як у кого. Та хіба я в цьому винна? Претензії до моїх батьків!
Моя мати вже розуміє про свою помилку, а у виправдання лише говорить, що у її часи це ім’я мало значення лише популярного серіалу і аж ніяк не натяком на якісь непристойності. Тоді ніхто з цього імені не сміявся й звучало воно дуже красиво й витончено.
Мама певно відстала від життя, якщо всі розуміють, а вона — ні. Я пам’ятаю, як ще у дитсадку виховательки соромились мене кликати на ім’я, а про пестливе звернення взагалі мовчу. Не стали б вони називати “Сюзько”, “Сюзанночко”, “Сюзічко”. Еге ж…
З дитинства вчителі й вихователі лише по прізвищу мене кликали, щоб не соромити й не викликати сміху у всіх моїх однолітків. Я, звісно, не вірю, що після зміни імені щось в школі зміниться, бо ж все одно всі будуть пам’ятати моє ім’я при народженні, але це допоможе мені побудувати успішне студентське життя й кар’єру в майбутньому, то з цим іменем кар’єра можлива лише одна — а мене таке не влаштовує!
Батьки спочатку були проти того, аби я змінювала ім’я, але під тиском бабусі й дідуся, а також моїх аргументів таки змирились. Тільки тітка все говорить, що за релігійних міркувань не можна ім’я змінювати, яке дала тобі мати, бо накличу біду на свою душу. На мій погляд, більшу біду накличу, якщо залишу це прокажене ім’я на все життя! Тому всім хто читає ці історію хочу порадити: «Перш ніж давати нестандартне ім’я дитині, подумайте про наслідки й про її долю з цим ім’ям. Не робіть з неї посміховисько з раннього дитинства!»
