Я ніколи не приховував, що не люблю свого зятя. Чому? Та тому, що Таня моя – розумниця, світла дівчинка. Вона закінчила університет з червоним дипломом. Донька влаштувалася на пристойну роботу, з хорошою заробітною платою. Ой! А скільки за нею успішних та заможних кавалерів упадало! Серед них були гідні моєї доньки!
Але ж ні! Таня не хотіла зустрічатися з нормальними хлопцями з пристойних сімей і хорошою освітою. Коли доньці виповнилося 25 років, вона вийшла заміж за Миколу. Цей нікчема взагалі без роду-племені. Він із села, а батьки його – п ияки ще ті! Микола лише 9 класів закінчив. Працював то на одній роботі, то на інший. Ніде довго не затримувався! Що моя донька у ньому знайшла я — і сам не розумію.
Аби ж той Микола господарем нормальним був! А то, коли не прийдеш, постійно лежить на дивані, або дивиться телевізор, або в ігри на телефоні грає, то просто спить. Завжди в їхній квартирі щось зламане. Доводиться постійно мені лагодити, бо у зятя руки не з того місця повиростали! Як несправний кран, вода крапає, то двері в шафі не зачиняються. Доводиться усе мені робити!
Одним словом, мій зять – ледар ще той! А ще й безсоромний! Хочу вам розповісти, що мене найбільше засмутило.
У зятя день народження за день до мого. Запросили ми у гості родичів та друзів. Звісно, прийшла і донька, як завжди, зі своїм Миколою.
Вручили вони мені пакуночок. В гарній упаковці лежала викрутка та гайковий ключ. Ну я все розумію – нехай там грошей немає у них! Але ж ні! Гроші у них були завжди – донька нормальну зарплату заробляє. Ми з дружиною завжди допомагали їм фінансово, коли потрібно.
А потім зять за столом протягує мені телефон. А там знімок із зображенням великого набору інструментів: «Дивіться, що мені Таня подарувала на день народження!». Сміється — заливається, паскуда! Напевно, хотів мене подражнити. Та нащо вони йому ті інструменти здалися? Воно ж нестелепне їх і в руках тримати!
Що це значить? Мені, батькові, тільки викрутка та гайковий ключ за копійки? А йому, тому нікчемі, комплект інструментів? Що він зробив для моєї доньки? Ми ж її народили виховували, виростили.
Невдячна у мене донька. От що я скажу! Образила мене, аж боляче на душі!
